Ректор

Митрополит Полтавський і Миргородський Филип (в миру Осадченко Роман Альбертович), народився в Дніпропетровську, Україна, в родині військовослужбовця. Після закінчення середньої школи в 1973 р вступив на біологічний факультет Харківського державного університету, який закінчив в 1979 р.

11 вересня 1980 р. висвячений у сан диякона, 28 вересня - на священика, призначений кліриком Казанського кафедрального собору Курська, виконував обов'язки завідувача канцелярією Курського єпархіального управління, надалі – секретаря.

З 1985 р. секретар Іркутського єпархіального управління, настоятель Миколаїського храму в селища Листвянки Іркутської обл.

З 1986 р. клірик Полтавської єпархії.

З 1987 р. настоятель церкви на честь Різдва Іоанна Предтечі в с. Дудкін Гай Новосанжарського р-ну Полтавської обл.

У 1988 році закінчив Московську духовну семінарію.

З 1990 р. настоятель Миколаївського храму м Комсомольська (нині Горішні Плавні) Полтавської області.

У 1993 р пострижений в чернецтво, з ім'ям Филип – на честь священномученика Филипа, митрополита Московського при збереженні посади настоятеля Миколаївського храму м. Комсомольська призначений намісником Мгарського Преображенського монастиря і благочинним Кременчуцького округу Полтавської єпархії, возведений у сан ігумена.

У день Покрова Божої Матері 14 жовтня 1994 р. возведений у сан архімандрита.

У 1997 році, продовжуючи нести всі покладені на нього Церквою праці, вступив на посаду ректора Полтавського духовного училища та головного редактора газети «Кременчук православний».

У 1999 році закінчив Київську духовну академію.

Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 21 грудня 2001 року визначено бути Єпископом Полтавським і Кременчуцьким, наступником покійного в Бозі 1 жовтня 2001 року Митрополита Полтавського і Кременчуцького Феодосія (Дикуна).

30 грудня 2001 р в Антоніє-Феодосіївському Трапезному храмі Києво-Печерської лаври хіротонізований на єпископа Полтавського і Кременчуцького.

З 2002 року - Голова Синодального відділу релігійної освіти, катехізації та місіонерства Української Православної Церкви.

У 2004 році ніс послух тимчасового члена Священного Синоду Української Православної Церкви.

28 липня 2006 р возведений у сан архієпископа.

14 листопада 2007 р. Священний Синод Української Православної Церкви прийняв рішення перетворити Полтавську і Кременчуцьку єпархію, виділивши з її складу Кременчуцьку і Хорольську єпархію. Синод ухвалив зберегти управління перетвореної Полтавської єпархії, а також посади ректора Полтавської місіонерської духовної семінарії і намісника Спасо-Преображенського Мгарського чоловічого монастиря за архієпископ Филипом, присвоївши йому титул «Полтавський і Миргородський».

Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 8 травня 2008 року призначений головою новоствореного Місіонерського відділу при Священному Синоді Української Православної Церкви.

25 грудня 2007 року рішенням Спеціалізованої Вченої Ради Ужгородської Української Богословської Академії імені святих Кирила і Мефодія присвоєно вчений ступінь доктора богослов'я архієпископу Полтавському і Миргородському Филипу за дисертацію на тему «Місіонерська і просвітницька діяльність Спасо-Преображенського Мгарського монастиря в історичному контексті (XVII-XXI століття)».

9 липня 2012 року, в день святкування Тихвінської ікони Божої Матері, Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир за Божественною літургією в соборному храмі Свято-Пантелеімонівського жіночого монастиря м. Києва (Феофанія), з нагоди 20-річчя Предстоятельського служіння Його Блаженства та увагу до церковних заслуг, возвів архієпископа Полтавського і Миргородського Филипа у сан митрополита.

Педагогічна та Вчена Ради

Педагогічна Рада

Педагогічний Рада – керівний орган Полтавської місіонерської духовної семінарії, колегіально визначає стратегію і тактику розвитку Духовної школи, вирішальний принципові кадрові та адміністративні питання.
До складу педагогічної ради входять всі викладачі Полтавської місіонерської духовної семінарії.
Очолює роботу Педагогічного Ради його Голова – Ректор Полтавської місіонерської духовної семінарії. У виняткових випадках, під час відсутності Ректора, з його благословення засідання Педагогічного Ради проходять під головуванням віце-ректора – заступника голови Педагогічного Ради. Головуючому допомагають також заступники голови – проректори з навчальної та наукової роботи.
На всіх засіданнях Ради ведеться протокол, в якому відображається хід обговорення питань порядку денного. У разі незгоди одного або декількох членів Ради з рішенням, прийнятим більшістю голосів, думка незгодних може, на їхнє прохання, бути внесено окремим пунктом у протокол.

Вчена Рада

Між засіданнями Педагогічних Рад діє Вчена Рада, яка здійснює поточне керівництво життя Духовної школи і вирішує повсякденні питання.

Вчена Рада – орган, створений для забезпечення колегіального керівництва діяльністю Полтавської місіонерської духовної семінарії, вирішення всіх поточних питань, що стосуються діяльності Духовної школи в області виховання і освіти, а також вирішення проблем адміністративно-господарського та організаційного плану.

До складу Вченої Ради входять: Ректор – голова Вченої Ради; віце-ректор – заступник голови Вченої Ради; проректор з навчальної роботи – заступник голови Вченої Ради; проректор з наукової роботи – заступник голови Вченої Ради; проректор з виховної роботи; декан богословсько-місіонерського факультету та завідуючі іконописним і регентським відділеннями; духівник; завідуючий канцелярією; методист; прес-секретар; секретар Вченої Ради.

Засідання Вченої Ради скликаються не рідше одного разу в квартал, відповідно до плану, затвердженого Педагогічною Радою перед початком навчального року.

Очолює роботу Вченої Ради її Голова – Ректор ПМДС. За відсутності Ректора, з його благословення, засідання Вченої Ради проходять під головуванням заступника – віце-ректора ПМДС.

На всіх засіданнях Вченої Ради ведеться протокол, в якому відображається хід обговорення питань порядку денного. У разі незгоди одного або декількох членів Ради з рішенням, прийнятим більшістю членів, думка незгодних може, на їхнє прохання, бути внесено окремим пунктом у протокол.