НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

Духовна освіта є цілеспрямованим процесом навчання і виховання, який має на меті підготовку пастирів, богословів і церковних фахівців для здійснення місії Церкви в сучасному світі. Підготовка кандидатів у священний сан передбачає сприйняття ними за хіротонії особливих дарів Святого Духа, тому такий вид освітньої діяльності називається духовною освітою.

Приготування до служіння відбувається через духовно-просвітницьке зростання і набуття знань і має на меті утвердити майбутнього служителя Церкви в істинах віри та благочестя, тому духовна освіта є обов'язковою для кожного служителя.

Священнослужитель і церковнослужитель у сучасному світі покликаний нести проповідь Слова Божого людям з різним освітнім рівнем та соціальним статусом. Він, Пастир, має здійснювати свою місію не лише серед парафіян, а й у освітніх закладах, військових об'єднаннях, лікарнях та різних соціальних установах.

Щоб підготувати пастиря, місіонера, катехізатора до виконання складних і різноманітних обов'язків, що накладаються на нього вимогами сучасного життя, необхідне постійне вдосконалення духовної освіти.

Навчальна діяльність у ПМДС передбачає:

• Засвоєння освітніх стандартів духовної освіти.
• Розробку навчальних та методичних посібників.
• Проведення семінарів та науково-практичних конференцій щодо вдосконалення змісту освітніх програм та навчальних планів.
• Аналіз та впровадження нових технологій у освітній процес духовних навчальних закладів.

Невід'ємною частиною освітнього процесу є методична та науково-дослідна діяльність, а також співпраця з органами державної влади у галузі освітніх ініціатив та світськими навчальними закладами.

Організація навчального процесу

Навчально-педагогічні процеси у духовних та світських навчальних закладах мають багато спільного. Як світські, так і духовні школи керуються навчальними програмами та планами, мають чотирибальну систему оцінки знань, залікові та екзаменаційні сесії, використовують у процесі навчання систему заохочень та стягнень.

Освіта у духовних школах має, однак, і суттєву відмінність, що визначається специфікою богослов'я. Світські навчальні заклади, як відомо, мають дати студенту суму знань. Якщо знання засвоєно, то мету освіти досягнуто. Особливість духовної освіти полягає в тому, що процес навчання у духовному навчальному закладі націлений не лише на підготовку освічених церковних кадрів, важливим завданням курсу навчання у семінарії є процес становлення особистості та внутрішнє духовне зростання учнів. Знання повинні стати для студента життєвим початком, який перетворює його думки, слова, вчинки, його особистість. Справжнє богослов'я – це не "багаж" знань, а досвід духовного життя.

Коло предметів, що вивчаються в семінарії та академії, досить широке. Це є біблеїстика, що включає дисципліни, пов'язані з вивченням Святого Письма; богослов'я, що вивчає основні положення християнської віри, християнську моральність, духовну спадщину авторитетних церковних письменників; історія, що включає історію Православної, Католицької та інших християнських Церков, а також історію нехристиянських релігій; філософія, у межах якої значне місце приділяється вивченню релігійно-філософської думки; та літургіка, що вивчає питання церковного уставу, богослужіння, текстології церковних піснеспівів; церковне законодавство; а також давні та сучасні іноземні мови. 

Учебный процесс

Духовное образование есть целенаправленный процесс обучения и воспитания, имеющий своей целью подготовку пастырей, богословов и церковных специалистов для осуществления миссии Церкви в современном мире. Подготовка кандидатов в священный сан предполагает восприятие ими при хиротонии особых даров Святого Духа, поэтому такой вид образовательной деятельности называется духовным образованием.

Приготовление к служению происходит через духовно-просветительное возрастание и приобретение знаний и имеет своей целью утвердить будущего служителя Церкви в истинах веры и благочестии, поэтому духовное образование обязательно для каждого служителя.

Священнослужитель и церковнослужитель в современном мире призван к тому, чтобы нести проповедь Слова Божия людям с различным образовательным уровнем и социальным статусом. Он, Пастырь, должен осуществлять свою миссию не только среди прихожан, но и в образовательных учреждениях, воинских соединениях, больницах и различных социальных учреждениях.

Для того чтобы подготовить пастыря, миссионера, катехизатора к выполнению сложных и многообразных обязанностей, налагаемых на него требованиями современной жизни, необходимо постоянное совершенствование духовного образования.

Учебная деятельность в ПМДС предусматривает:

• Усвоение образовательных стандартов духовного образования.
• Разработку учебных и методических пособий.
• Проведение семинаров и научно-практических конференций по совершенствованию содержания образовательных программ и учебных планов.
• Анализ и внедрение новых технологий в образовательный процесс духовных учебных заведений.

Неотъемлемой частью образовательного процесса является методическая и научно-исследовательская деятельность, а также сотрудничество с органами государственной власти в области образовательных инициатив и светскими учебными учреждениями.

Организация учебного процесса

Учебно-педагогические процессы в духовных и светских учебных заведениях имеют много общего. Как светские, так и духовные школы руководствуются учебными программами и планами, имеют четырехбалльную систему оценки знаний, зачетные и экзаменационные сессии, используют в процессе обучения систему мер поощрений и взысканий.

Образование в духовных школах имеет, однако, и существенное отличие, которое определяется спецификой богословия. Светские учебные заведения, как известно, призваны дать студенту сумму знаний. Если знания усвоены, то цель образования достигнута. Особенность духовного образования заключается в том, что процесс обучения в духовном учебном заведении нацелен не только на подготовку образованных церковных кадров. Важной задачей курса обучения в семинарии является процесс становления личности и внутренний духовный рост обучающихся. Знания должны стать для студента жизненным началом, преобразующим его мысли, слова, поступки, его личность. Подлинное богословие - это не "багаж" знаний, а опыт духовной жизни.

Круг предметов, изучаемых в семинарии и академии, достаточно широк. Это и библеистика, включающая дисциплины, связанные с изучением Священного Писания; богословие, изучающее основные положения христианской веры, христианскую нравственность, духовное наследие авторитетных церковных писателей; и история, включающая историю Православной, Католической и других христианских Церквей, а также историю нехристианских религий; философия, в рамках которой значительное место отводится изучению религиозно-философской мысли; литургика, изучающая вопросы церковного устава, богослужения, текстологии церковных песнопений; церковное законодательство; а также древние и современные иностранные языки.

 18346