15 травня 2018 року, у день пам’яті святителя Афанасія, патріарха Цареградського, Лубенського чудотворця, ректор Полтавської місіонерської духовної семінарії Високопреосвященніший митрополит Полтавський і Миргородський Филип звершив Божественну літургію в Спасо-Преображенському Мгарському чоловічому монастирі.

Його Високопреосвященству співслужили Преосвященніший єпископ Золотоношський Іоанн, віце-ректор семінарії Преосвященніший єпископ Новосанжарский Веніамін, а також духовенство обителі та єпархії.

На Малому вході клірики монастиря та священнослужителі Полтавської єпархії були нагороджені церковними нагородами.

Після закінчення Літургії відбувся хресний хід, після якого митрополит Филип окропив віруючих святою водою та підніс молитву святителю Афанасію.

Наприкінці богослужіння Високопреосвященніший митрополит Филип привітав архієреїв, братію та парафіян обителі зі святом і благословив усіх.

Піснеспіви Божественної літургії виконувалися двома хорами Полтавської місіонерської духовної семінарії, чоловічим (регент викладач семінарії Н.В. Мартинюк) та змішаним (регент викладач семінарії О.В. Будим).

Також в цей день Мгарська обитель відзначає 25-річчя відродження чернечого життя. Чверть століття тому 15 травня 1993 року в Спасо-Преображенському соборі була звершена перша Літургія в день пам'яті свт. Афанасія. На тлі варварськи пошкоджених фресок і опалої штукатурки яскраво виділяється свіжою зеленню трава, накидана на долівку собору. Весняний запах свіжоскошеної трави, змішуючись із запахом ладану, створює незвичайний, але приємний аромат, і в серця людей, які прийшли на це свято, вселяється надія...

До 20 грудня богослужіння проходять в скиту, від холоду зводить пальці. А 20 грудня 1993 року перша служба в Теплій церкві. Нарешті запустили опалення, до церкви і трапезну прийшло живильне тепло.

2 лютого через рік вперше задзвонив дзвін, 13 лютого – перший постриг у ченці, 15 лютого – перше Причастя перших монахів, – так обитель поступово піднімалася з руїн.

За минулі роки в монастирі вже багато зроблено. Розростається його господарство, відновлюються і оновлюються будови, стає все більше ченців, послушників і паломників. Сподіваючись на Бога і Пресвяту Богородицю, закликаючи на допомогу молитви святителя Афанасія, чернецтво та послушники Мгарського монастиря самовіддано трудяться над відтворенням храмів і будівель святої обителі. І роблять незримо для світу подвиг святої молитви.