У Полтаві видкрито історико-дослідну виставку «ЗА ІМ'Я МОЄ»

19 квітня 2018 року з благословення Високопреосвященнішого Филипа, митрополита Полтавського і Миргородського в залі прес-центру Полтавського художнього музею (галерея мистецтв) відбулося відкриття історико-дослідної виставки «ЗА ІМ'Я МОЄ».

Виставка присвячена подвигу новомучеників Полтавщини, репресованих у 20-30 рр. XX ст. більшовицькою владою.

До експозиції увійшли: фрагменти розшифрованих і відновлених особистих справ репресованих священиків та прихожан Полтавської області (з архівів НКВС); картини зруйнованих, відреставрованих і нових храмів краю кисті Володимира Кривого; залишки церковного начиння зруйнованих храмів; книги, що описують репресії Церкви і її служителів XX століття; тюремно-табірний антураж.

До присутніх з вітальним словом звернувся віце-ректор Полтавської місіонерської духовної семінарії Преосвященніший єпископ Новосанжарський Веніамін:

«Вітаю Вас, вельмишановні й дорогі гості виставки! Христос воскрес!

Ми представляємо сьогодні не компілятивну працю наших викладачів і студентів, а відкриваємо старий сімейний фотоальбом. І як у кожній звичайний родині є щасливі і трагічні моменти, так є і в родині церковній, однак церковна трагедія все одно залишається величною і її епілог – завжди тріумф правди й добра. Самопожертва в Євангелії названо найбільшою формою любові. Без неї ніщо не може розпочати свого існування: ні нова країна, ні народ, ні будь яке товариство. В історії Церкви процес жертовності – дарування себе – перманентний. За словом всім відомого місіонера протоієрея Олександра Меня вся історія християнства – це принцип роботи серця, серця живого, яке постійно скорочується і розширюється: в періоди гонінь, які обов'язково через два-три десятки років змінюють роки спокійного буття – серце ніби стискається, потім приходить благоденство – і серце наповнюється свіжою кров'ю. Такий вітальний принцип буття Церкви. І наш обов'язок після кожного гоніння ділитися висновками, допомагати засвоювати уроки історії, вчити інших любові, добру і правді на підставі тих самих вправ, тому що коли прийде новий виток зла, з 100 000 тих хто засвоїв урок виживе 1 000 і вона перенесе не озлобленість, збереже мир і передасть загальнолюдське і Божеське бачення новому поколінню благополучних років. Прошу вас, дорогі мої, обов'язково розповісти про те, що почуєте і побачите сьогодні максимально більшій кількості людей, молодих і зрілих, особливо перших. Україна як ніколи потребує у чесному, ерудованому, жертовному поколінні. Воістину воскрес Христос!»

За словами екскурсовода в 1920-30-і роки на Полтавщині було репресовано понад півтисячі священнослужителів. Для новомучеників «муки і біль тіла були нічим перед усвідомленням вірності Господу нашому Ісусу Христу», зазначив він.

Організатори виставки: