14 січня 2018 року, у день пам’яті святителя Василія Великого, архиєпископа Кесарії Кападокійської та свята Обрізання Господнього, віце-ректор Полтавської місіонерської духовної семінарії УПЦ Преосвященніший єпископ Новосанжарський Веніамін звершив Божественну літургію у Свято-Успенському храмі с. Старі Санжари Полавської єпархії. Його Преосвященству співслужив настоятель храму протоієрей Василій Антонь та викладач ПМДС протодиякон Яков Прутян. За богослужінням була піднесена сугуба молитва за мир в Україні. На завершення Божественної літургії єпископ Веніамін звернувся до вірян зі словом проповіді та благословив усіх присутніх. «Сьогодні пам'ять християнського Ньютона – Василія Великого. І це не моє міркування, а лише вбране в сучасну форму свідоцтво його найближчого друга – Григорія Богослова. Останній був блискучим філософом, поетом і прозаїком, і саме ці три складові його не заритого таланту, дозволили йому так тонко і символічно, шляхом пошуку аналогій, розкривати богословські істини, які народили його четвертий талант – богослов'я. В той час, коли Григорій прийшов вчитися у Афіни, для повноти йому не вистачало того, хто б поповнював його дивний розумовий апарат аналогіями і фактами фізичного світу. Адже ми розуміємо, що якою б не була людина, вона не може бути талановитою у всьому. І Бог послав йому Василя. Григорій в цей час був кимось на кшталт старости групи або цілого факультету в університеті. По своїй молодості, яку мають пройти всі і дати їй ціну, він писав чимало памфлетів – був нібито заводієм у молодіжному університетському середовищі. Але коли на рік пізніше в Афінську школу прийшов Василь Кападокійський, Григорій з Арианза залишив залишки хлоп'яцтва і зрозумів, що знайшов свого друга не лише з морального образу життя (Василь легко міг логічно довести, що це правильніше, ніж жити в пошуку тимчасових задоволень), але і восполняючого талантами. Він так і напише у своєму щоденнику: “Василь був як корабель перевантажений інформацією. Він був ходячою енциклопедією і оперував своїми знаннями постійно ставлячи на чолі правду і добро. І цим він заворожував”. Ця не дослівна нотатка святителя Григорія по суті описала весь характер майбутньої діяльності Василія. Будучи дуже освіченою людиною свого часу, він ніколи не писав і не виказував книг і думок відірваних від реальності; у нього не було теоретичних філософствувань. В основному це були апологетичні – проти єресей того часу, екзегетичні – як богослужбова проповідь, та аскетичні листи відповіді, листи заклики, а також цикл слів на першу главу книги Буття. Часто останню нам викладають як богословські, вимучені трактати, в той час, як це були живі бесіди зі своєю паствою – братами і сестрами, що прийшли на бесіди і богослужіння – про несуперечності Біблії і останніх досягнень природничих наук того часу: біології, фізики, астрономії тощо. І напевно найкращою пам'яттю в його день, буде повторити хоча б частково той же самий шлях – поговорити про те, що сьогодні відбувається навколо і наскільки узгоджується зовнішнє з нашим внутрішнім світом. В минулому році одним із нібито важливих відкриттів вчених Європейської організації астрономічних досліджень стало встановлення кращої із відомих планет для позаземного життя. Вона знаходиться всього в 40 світлових роках від Землі. Швидкість світла – це 300 000 кілометрів в секунду. На сьогодні людина не навчилася рухатися із такою швидкістю залишаючись живою, бо ті самі відомі нам 70 відсотків води, які наповнюють кожного, а точніше атоми водню, при такому русі породять таке проміння, яке буде перевищувати можливе для життя приблизно в півтори тисячі разів! Як і немає настільки легких і одночасно міцних матеріалів, з яких можливо було б побудувати комічний корабель, який зміг би витримати швидкісні навантаження. Нібито глухий кут? Ні. Ми постійно розвиваємося, і могли б винайти необхідне для мандрів на інші планети, але на що ми витрачаємо обмежені енергетичні та життєві ресурси нашої рідної Землі? Кожен рік найбільші держави світу створюють нові й нові нібито досконалі форми зброї, витрачаючи все більше розумової і матеріальної енергії на боротьбу людини із людиною, брата із братом. І ми втрачаємо час, а паралельно з ним і ті самі обмежені ресурси. І колись, не так і далеко, в якусь мить ми зрозуміємо, що виснажили планету даремно і людству залишиться єдине – вмерти! Вмерти від жадібності, вмерти від дурісті, вмерти представ перед Господом із висновком та діагнозом – “безнадійно егоїстична істота»… Тож любі мої, сьогодні, в дусі святителя Василія Великого, в наступаючому новому році, я прошу вас дивлячись на зовнішній світ, користуючись його благами, пам’ятати та робити все можливе для змінення себе внутрішнього, а своїм добрим, зразковим ставленням до інших людей наповнювати мир любов’ю та добром. Бо ж світ Божий відкриється нам у всій красі лише тоді, коли ми налаштуємо його в наших серцях і між собою. І нібито останнє наукове відкриття та реалії сучасності є найкращим підтвердженням цього. Не марнуйте час!» – закликав Владика. Також архіпастир привітав отця Василія з Днем небесного покровителя. До привітань приєдналися парафіяни. В свою чергу отець настоятель подякував Владиці Веніаміну та парафіянам за привітання і молитовну підтримку. Напередодні ввечері Преосвященніший єпископ Веніамін очолив всенічне бдіння у Трьохсвятительському храмі семінарії. Всенічне бдіння       
Божественна літургія                    
|
