ВЕЛИКОПІСНЕ ПОСЛАННЯ Високопреосвященнішого Филипа, митрополита Полтавського і Миргородського, боголюбивим пастирям, чернецтву і пастві Полтавської єпархії Української Православної Церкви
Возлюблені у Господі всечесні отці, дорогі брати і сестри! З милості Божої ми вступаємо у той період, коли Свята Церква звертає усі думки і почуття до найголовнішого в житті — спасіння душ наших! Ми просимо Спасителя: «Покаяння відкрий мені двері, Жизнодавче!». Бо істинний християнин не може перебувати в Церкві з гріхом без жалю і покаяння. Покаяння — найбільший дар Бога людині. Ми знову отримуємо благодать, втрачену у гріхопадінні. Без покаяння немає спасіння. Але каятися — значить працювати, усвідомити, побачити у собі гріх і викорінити його з думки, слова і дії. Піст є справою не лише аскетичного подвигу, але, в першу чергу, подвигу внутрішнього і випробування себе перед лицем Божим. Піст вимагає від нас не тільки виправдання перед Богом, але і зміни себе, гармонійного розподілу усіх сил нашого єства. Наші пісні праці не повинні бути марними, не повинні бути подібні діянню без плоду, тим більше що піст — це та праця, яка приносить плід не згодом, а в міру його виконання. «Випробуй себе саму, людино!.. Запитай себе саму, якою була ти до посту і якою стала, постуючи? З того, що ми робимо, одне приносить плід згодом, у іншому з самою справою поєднується і плід», — говорить святитель Іоанн Златоуст. Головне діяння, яке ми повинні зробити на цьому великопісному шляху, — це відкрити двері свого серця, щоб туди міг увійти Христос. А це відбувається лише через щире прощення образ, завданих нам нашими ближніми. Про це добре говорить давній аскет і подвижник преподобний Єфрем Сирін: «Якщо ти, людино, не прощаєш всякого, хто згрішив проти тебе, то не обтяжуй себе постом і молитвою. Якщо брату своєму, на якого за що-небудь гніваєшся, не залишаєш боргу його, то зовсім марно постишся і молишся, — Бог не прийме тебе. Заради спасіння ми повинні вибачити усіх і вся — без цього закону духовного життя немає справжньої людяності і справжнього християнства. Що нам може завадити пробачити ближнього? — наша гордість і наше самолюбство. Хто сам не здатен пробачити, той не отримає від Господа прощення! І в цьому благодать Божа є великою допомогою усім нам, хто прагне прощення і спасіння!» Хай у ці дні кожен з нас проаналізує минулий рік, розгляне свої добрі і недобрі вчинки, очистить світлицю своєї душі, щоб умістити в неї і Таємну Вечерю Господню, і суд над Христом, і наругу Його, і саме Розп'яття Господнє. Якщо ми постараємося зробити це, докладемо зусиль, то у наше серце вселиться невимовна радість Воскресіння Христового. Хочу побажати вам, дорогі отці, брати і сестри, щедрої Божої допомоги у проходженні посту, вдосконалення у справах доброчесності, у безперестанному осмисленні подвигу Христового Відкуплення, в усвідомленні необхідності несення правди і милості Христового Євангелія оточуючим людям, щоб дар Воскресіння Христового став надбанням і утіхою всього людства. Смирений + ФИЛИП, милістю Божою митрополит Полтавський і Миргородський, ваш співмолитвеник і співпосник 2017 рік від Різдва Христового Кафедральний град Полтава |
