9 – 10 червня 2016 року, у Велико-Будищанському Свято-Троїцькому жіночому монастирі (с. Писарівщина, Диканський район) було звершено урочисте богослужіння з нагоди перенесення чудотворної ікони Божої Матері «Володимирська Пушкарівська» з Вознесенського храму (м. Полтава) до святої обителі.

З благословення Високопреосвященнішого Филипа, митрополита Полтавського і Миргородського, Всенічне бдіння та Божественну літургію очолив віце-ректор Полтавської місіонерської духовної семінарії Преосвященніший єпископ Новосанжарський Веніамін. Його Преосвященству співслужили секретар Полтавської єпархії протоієрей Михаїл Волощук, благочинні та духовенство Полтавської єпархії.

За Божественною літургією Преосвященніший єпископ Веніамін рукоположив у сан священника клірика Полтавської єпархії диякона В'ячеслава Харченка, а в сан диякона – студента Полтавської місіонерської духовної семінарії чтеця Антонія Клименка.

Після закінчення Літургії Преосвященніший Владика звернувся до прочан зі словами проповіді і закликав на всіх Боже благословення.

Уперше чудотворна ікона Божої Матері «Володимирська Пушкарівська» згадується в історії Пушкарівського Вознесенського жіночого монастиря. Ця обитель діяла в селі Пушкарівка (нині – в межах Полтави) з 1721 року. Сюди її було перенесено з урочища Мазурівка, в якому ікона була відома під назвою Покровська. На новому місці монастир спочатку називався Пушкарівським Покровським, а після спорудження у 1762 році Вознесенської церкви – Пушкарівським Вознесенським.

У 1786 році він був ліквідований, а черниці перейшли у Великобудищанську обитель (поблизу Великих Будищ, нині Диканського району) й забрали з собою чудотворну ікону. Вона стала головною святинею монастиря. Сестри старанно вели спеціальну книгу, куди записували чудеса, які відбувалися після молитов перед Володимирською іконою.

За радянських часів, у 1922 році, Великобудищанський монастир був остаточно закритий. Зразкове господарство розграбували, храми переобладнали під дитячий притулок і профтехучилище. З кінця 1920-х і до початку 1960-х років чудотворна «Володимирська Пушкарівська» ікона знаходилася в Спасо-Преображенському скиті, поблизу села Матвіївка Котелевського району. З 1961-го року святиню таємно зберігали в родині старости скита – Івана Івановича Максимовича. Про те, що вона не втрачена, духовенству стало відомо тільки в 1995 році. Згодом святиню привезли до полтавського Свято-Макаріївського кафедрального собору. До 9 червня 2016 року ікона знаходилась у Вознесенській церкві (м. Полтава).

9 червня, у день свята Вознесіння Господнього, після Божественної Літургії, яку очолив Високопреосвященніший Филип, митрополит Полтавський і Миргородський, був звершений Хресний хід довкола Вознесенського храму з чудотворною іконою Божої Матері «Володимирська Пушкарівська». Далі відбувся автобусний Хресний хід до Троїцького храму у с. Великі Будища Диканського району. У Хресному ході прийняли участь понад 500 прочан. Звершивши молебень прочани вирушили до монастирського кладовища де була відслужена панахида по спочилим сестрам, насельницям та духовенству Свято-Троїцького жіночого монастиря; після чого, попрямували до Велико-Будищанського жіночого монастиря. У Свято-Троїцькому храмі монастиря був відслужений молебень з акафістом ікони Божої Матері «Володимирська Пушкарівська».

Прес-служба Полтавської місіонерської духовної семінарії УПЦ, 11.06.2016